TROPICANA tour Tourism and Rest !

Барбадос

Східне узбережжя
Бурхливий, малодосліджене туристами східне узбережжя – найкрасивіша частина Барбадосу. Круглий рік атлантичні хвилі б’ються об цей дикий берег, створюючи прекрасні умови для серфінгу і піших прогулянок по поїденим ерозією береговим обривів Хекклтон-Кліфф, лежачим через пишний тропічний ліс Андромеда-Ботанікал-Гарденз. Хоча прибережний пейзаж навколо Бет і затоки Мартінс – головна визначна пам’ятка цього узбережжя, все ж є кілька місць, які заслуговують відвідування – в першу чергу самі сади Андромеда-Ботанікал-Гарденз, створені місцевим ботаніком Айріс Банночі, невелике курортне містечко Бетшеба і безліч чудових ресторанів навколо нього, тихі бухти близько Кодрингтон-Коледж з його прекрасною богословською школою на вершині обриву над затокою Консетт, 300-метровий укіс кручі Хекклтон-Кліфф і скелясті пагорби округу Скотланд, ностальгічно названі першими поселенцями за їх схожість на землю Роберта Бернса, а також готична церква округу Сент-Джон (1836 рік).

Північне узбережжя
Північ Барбадосу – сама дика і найменш відвідувана частина острова, тим не менш, тутешні краї пропонують величезну кількість різноманітних місць для відпочинку і спортивних розваг. Найпопулярніший об’єкт тут – Заповідник живої природи Барбадосу в окрузі Cент-Пітер (25 км північніше Бріджтауна), місце проживання сотень зелених мавп, оленів, видр, гамадріллов, єнотів, кайманів, тропічних птахів та інших екзотичних тварин. Поблизу є стара пожежна каланча і живописний Гренейд-Холл, а також прекрасний парк і пустельні руїни в Фарлі-Хілл. Кілька північ можна виявити цукровий завод у Морган-Льюїс з працюючою досі вітряком (останньої на острові), абатство Сент-Ніколас (середина XVII століття, найстаріша споруда Барбадосу) і зарослий реліктовим лісом пагорб Черрі-Трі-Хілл.

Південне узбережжя
Південно-західний округ, відомий як Крайст-Черч, вважається місцем народження туристичної галузі Барбадосу. Головне шосе в’ється тут уздовж узбережжя, пов’язуючи в єдиний ланцюг безліч маленьких курортів, що представляють собою, здебільшого, просто пляжі з білим піском, оточені готелями, ресторанами та розважальними закладами. Кожен курортне селище має свою спеціалізацію і стиль, але кращі берега можна знайти в Роклі і Уертінзі, самі живі ресторани і нічне життя – у Cент-Лоренс-Геп і Остін, в той час як найбільш тихі берега знаходяться у Сільвер-Сендз. У південно-східній частині узбережжя, в окрузі Cент-Філіп, туристичний сектор розвинений значно слабше, але зате ці місця славляться захоплюючими краєвидами і скелястим узбережжям, прекрасно підходящим для дайвінгу та серфінгу. До місцевих визначних пам’яток відносяться пляж Аккра-Біч близько Роклі, овіяний “піратськими легендами” особняк Сем-Лордс-Кастл (1820 рік) на березі затоки Лонг-Бей, занятний рибальське містечко Остін з єдиною на острові, повністю збереглася до наших днів, цукрових плантацією Санбері (XVII століття), місцевий центр нічного життя – Cент-Лоренс-Геп, сонне містечко Уертінзі з прекрасним пляжем і багатими традиціями народних промислів, велика методистської церква і пляж Крейн-Біч у Фоул-Бей.

Західне узбережжя
Західне узбережжя Барбадосу, також відоме як “Платиновий берег”, – край заток і бухт, що тягнуться низкою по захищеної від океанських хвиль карибської стороні острова. Відмінні піщані береги і теплі сині води зробили цей район головній курортній областю острова. Кращі берега лежать в районі Перспект, Сенді-Лайн і Маллінз, багато ж інші пляжі під сильним антропогенним пресингом просто розмиваються морем і їх постійно насипають заново.

Холтаун
Найстаріше місто Барбадосу, заснований на початку XVII століття, головний гвинтик у туристичній машині острови – Холтаун – вважається “одним з найбільш Барбадосской міст на острові”. Головні пам’ятки міста – церква Cент-Джеймс (XVII-XIX століття, найстаріший культовий об’єкт острови – перша дерев’яна церква була побудована тут в 1628 році), “цукровий музей” Портвейл, розкішний пляж Фолкстон-Парк і Морський музей в парку Фолкстон.

Спайктаун
Маленький і чарівне містечко Спайктаун є другим за величиною містом Барбадосу, що залишаються майже незачепленим туристичним бумом останніх років. Колись один з найбільших портів Вест-Індії (тоді він носив ім’я Спайтстон), широко відомий правдивістю своїх жителів (існувало навіть визначення для двозначного компліменту – “лестощі Спайтстона”}, в наші дні він майже втратив свій колишній вплив, але залишився одним з найколоритніших міст країни. Головні історичні об’єкти тут – колись захищали гавань численні форти, з яких зберігся майже незруйнованим тільки Форт-Орандж, чиї гармати і в наші дні дивляться в море. Також цікаві головна вулиця міста – Еспленейд, церква округу Cент-Пітер ( 1630 г, неодноразово відновлювалася і перероблялася), а також колоритна Куін-Стріт з безліччю старих будівель (в одному з низ розташована художня галерея сообщества Ганг-оф-Фо) і прекрасних ресторанчиків.

Печери та підземні озера
Барбадос, як головка сиру, буквально пронизаний печерами та карстовими областями. Сама геологія острова сприяє цьому – коралові і вапнякові породи складають більшу частину острова. Вода легко розмиває ці м’які породи, створюючи численні печери, гроти, підземні річки і озера, виходячи на поверхню сотнями джерел і карстових воронок.
Найбільш відома з печер – Харрісонс-Кейв – є і однією з головних визначних пам’яток острова. Ця дивовижна галерея із сталактитів і сталагмітів, по дну якої протікає потік кристально-чистої води, що утворює в деяких місцях навіть невеликі водоспади та озера, має вік близько 20 тисяч років. Відвідувачів провозять через велику систему печер на електричних вагончиках, в самій нижній з доступних точок печери висаджуючи їх перед ефектним водоспадом, який падає у воронку, що йде ще глибше в надра землі. Центр відвідувача, який був створений спеціально для обслуговування туристичних груп, поряд з виставкою експонатів культури індіанців, що колись населяли острів, може запропонувати відпочинок після відвідування печери, і кілька магазинчиків з продажу виробів кустарного промислу.
Також по всьому острову розкидано більше сотні дрібних печер, доступ до яких дещо менш цивілізований, але самі вони від цього не стають менш цікавими для активного відпочинку.
Ось уже 300 років на Барбадосі виробляють знаменитий місцевий ром, тому збережені і ретельно охороняються всі атрибути його виготовлення, починаючи від винокурень, що залишилися в незмінному вигляді з XVII століття, і закінчуючи незліченними питущими закладами в колоніальному стилі. Також Барбадос пишається своїми традиціями весільних церемоній – тут реєструються шлюби громадян всіх країн світу. Провести весілля на Барбадосі вважається дуже престижним “заходом” у людей самих різних соціальних шарів. Відокремлені бухти і прекрасні пляжі з рожевого піску, спеціальні номери для молодят в більшості готелів і величезна кількість розваг роблять острів ідеальним місцем для медового місяця.

Довідкові телефони
Міністерство туризму www.barbados.gov.bb – 430-75-06.
Управління у справах туризму www.barbados.org – 427-26-23.
Інформаційна служба Міжнародного аеропорту Грантлі Адамс – 428-71-01 (працює з 08.00 до 22.00).
Екстрені служби
Швидка допомога – 115.
Пожежна охорона – 113.
Поліція – 112.
Єдина служба порятунку – 119.

клімат Барбадосa

Погода

Тропічний пасатний, близьке до субекваторіального морського. Температура повітря цілий рік коливається в межах від +26 С до +30 С, а пасати і морський бриз перешкоджають виснажливій спеці. У період з листопада по травень тут стоїть суха і відносно прохолодна погода (середня температура в цей період коливається від +18 С вночі до +28 С вдень), влітку середня температура становить близько +23-30 С.

Середньорічна кількість опадів становить від 1100 мм на узбережжі до 2000 мм на глибині острова, причому 75% опадів випадає в дощовий і жаркий сезон – у період з червня по жовтень-листопад (липень – найбільш вологий місяць). В цей же час також можливі ураганні вітри і потужні тропічні тайфуни

Кухня Барбадосу являє собою колоритне змішання африканської, індіанської та британської кулінарних традицій. Дивовижний вибір карибських і континентальних кухонь доповнюється численними закладами китайської, мексиканської, ямайської, місцевої та французької кухні, несучими відбиток чарівного сільського стилю. Майже все продовольство на Барбадос імпортується, що створює певні труднощі з асортиментом страв, але велика кількість морепродуктів і спецій з лишком компенсує цей недолік. Острів настільки привабливий з кулінарної точки зору, що зараз тут проживає безліч кухарів зі світовим ім’ям.

Національними стравами Барбадосу вважаються своєрідна каша із зерна та окри “ку-ку” і летюча риба у всіх варіантах. Риби і морепродуктів тут взагалі приділяється важливе місце, постійно на столі морський їжак (“Урсин” або “морське яйце”), омари, креветки, дорадо, люціан, макрель, тунець, акула і баракуда, найрізноманітніші види солоної риби, різні черепашки – все це користується тут особливою повагою. До риби зазвичай подають рис зі всілякими соусами, а також численні місцеві овочі і коренеплоди, яких тут вирощується величезна кількість, – ямс, баклажан, солодкий картопля, маніок, плоди хлібного дерева, гарбуз, авокадо, зелений банан, гуава, баханская вишня, рампа , апельсини, індійські фініки, цукрові яблука, саподілья і багато іншого.

Cторінки: 1 2 3 4



Наверх snowflake snowflake snowflake snowflake snowflake snowflake snowflake snowflake snowflake snowflake snowflake snowflake snowflake snowflake snowflake