Китай
Одиниці виміру
Метрична система. Часто замість кілограма використовується китайська одиниця ваги “жін” (“дзин”), рівна близько 0,5 кг.
Електрика
Напруга в електромережі 220 В., 50 Гц., Штепселі зустрічаються і трьохштирковий (західного зразка) і двухштирьковие (як плоскі, так і круглі).
Куріння
З 1 травня 2008 року в закладах громадського харчування Пекіна заборонено паління. До цього подібні обмеження були введені на куріння в таксі, в державних установах, на спортивних об’єктах, у готелях та в кінотеатрах, а також інших місцях масового відпочинку. Порушення заборони на куріння буде каратися серйозним штрафом.
Медицина і лікування в Китаї
Рекомендується попередня вакцинація проти холери, японського енцефаліту, поліомієліту, черевного тифу, малярії і гепатиту А і Б. Існує також небезпека зараження сказом, туберкульоз, дифтерію і більгарціоз (шістозоми кров’яна). Медична страховка рекомендується.
Через незвичної їжі часті розлади шлунка, тому радимо мати при собі медпрепарати “шлункового класу”.
Коли краще їхати в Китай
Традиційно найбільш сприятливим часом для поїздок до Китаю вважаються пізня весна (кінець квітня – травень) і осінь (вересень-жовтень для північних регіонів і листопад – грудень для південних). Однак тут слід враховувати, що територія країни лежить у межах аж трьох кліматичних поясів: помірного, субтропічного і тропічного, що в поєднанні з різноманітним рельєфом і близькістю або віддаленістю від океану дає велику кількість локальних погодних умов. Тому при плануванні поїздки слід орієнтуватися на конкретне місце і його особливості. Також слід мати на увазі, що в міжсезоння ціни на всі знижуються досить помітно, що в поєднанні з можливістю торгуватися здатне перетворити поїздку у вельми бюджетний варіант, особливо якщо деяка незвичність погоди не спроможна скласти особливого перешкоди.
На північному сході країни (Харбін, Шеньян, Пекін, Цзінань, Тяньцзінь) літо спекотне та сухе, температура в цей період рідко падає нижче +25 ° С, а опадів випадає від 30 мм на місяць (травень) до 200 мм (серпень) . Зима тут довга і відносно холодна – від -9 ° С в грудні-січні до +4-10 ° С у лютому та листопаді. До того ж сильні вітру з Сибіру і з нагір’їв Монголії цілком здатні перетворити навіть легку прохолоду у вельми некомфортну погоду – вологість повітря на рівнинах все ж дуже значна і при зіткненні з холодними сухими вітрами виникають сильні атмосферні фронти.
Поїздку до Пекіна краще планувати на квітень-травень і вересень-жовтень, коли стовпчик термометра впевнено тримається вище позначки в +20 ° С, а дощових днів не більше 5-6 на місяць. Правда навесні нерідкі сильні вітру, але періодичність їх нерівномірна. Влітку тут вельми спекотно, що в сукупності з забрудненням повітря величезного мегаполісу може бути вельми і вельми некомфортним. До того ж на липень-серпень припадає максимум дощів (12-14 днів на місяць), що також не сприяє відпочинку. Приблизно така ж картина в Харбіні, Шеньяні (Мукден), Тайюані і Циндао – правда тут завжди трохи прохолодніше.
У міру наближення до моря (Шаньдун, Хенань, Цзянсу) клімат дедалі більше набуває рис помірного мусонного. Зима тут прохолодна (від -5 ° С до +10 ° С) і суха (3-5 дощових днів), весна тепла, але вітряна, літо жарке (+21-31 ° С) і дощове (пік – липень-серпень, до 200 мм опадів на місяць), осінь – тепла і сонячна. Тому при поїздці сюди слід орієнтуватися на конкретні запити – в лютому-березні можна милуватися засніженими горами буквально в парі десятків кілометрів від теплого моря, в березні-травні – оглядати історичні пам’ятки, а в липні-жовтні – загоряти і здійснювати походи по горах.
У центральних районах Китаю влітку також дуже жарко і волого. У Сініні, Ухані, Ланьчжоу, Сіані, Чженчжоу, Ченду та інших великих містах, а також у знаменитих горах Хуаншань з кінця травня по жовтень середня температура повітря становить +24-29 ° С і вельми дощитиме – з червня по вересень дощі йдуть не рідше 16 днів на місяць. У той же час в районі лесового плато і в гористих районах Сичуані завжди трохи прохолодніше, а от Ухань з його спекотним кліматом є одним з найспекотніших місць країни. Взимку тут помітно тепліше, ніж на півночі – середня температура з листопада по березень тримається вище +12 ° С, дощі йдуть рідко (не більше 8 “сирих” днів на місяць), але часто також вітряно. А ось в долині річки Янцзи зима дещо м’якше, ніж в інших районах центру, хоча і тут вітру можуть дути по цьому природному коридору буквально тижнями. Тому для поїздки сюди також найкраще підійдуть квітень-травень і вересень-жовтень, коли цілком тепло (+16-24 ° С) і сухо (20-40 мм дощу на місяць).
У пустельних районах північного заходу (Синьцзян-Уйгурський автономний район і Внутрішня Монголія) літо дуже спекотне (+24-31 ° С) і сухе (25-30 мм опадів щомісяця, пік в серпні – до 130 мм), до того ж нерідкі пилові бурі, тому в цей період тут вельми некомфортно. Зима ж холодна (-8-17 ° С) і суха (8-10 мм), причому морозна і ясна погода може стояти тижнями, нерідкі пронизливі вітру з навколишніх гірських районів і піщані бурі. Тому для поїздки сюди слід вибирати травень-початок червня, коли природа розквітає, а також серпень і вересень. Однак навіть у цей період варто прихопити з собою теплий одяг, оскільки денна амплітуда температур велика (до 20 ° С!), Що типово для континентального клімату. Цікаво, що столиця Сіньцзян-Уйгурського автономного району – Урумчі вважається найвіддаленішим від моря містом у світі (до найближчого берега – 2500 км!), А опадів тут випадає за рік стільки ж, скільки в тому ж Пекіні за один літній місяць – 194 мм .
У Тибетському автономному районі клімат типово гірський з коротким і відносно теплим літом і дуже холодною зимою. Опадів тут випадає дуже мало, а різниця денних і нічних температур дуже значна (до 15 ° С), причому круглий рік. Високогірна Лхаса досить складна для відвідування – розріджене повітря (62-65% кисню від норми на рівнині), сильні перепади температур як у межах сезону, так і між днем і вночі, рідкісні дощі (пік – липень-серпень, до 120 мм), сильні вітру і велика кількість сонячних днів з високим рівнем інсоляції не дозволяють рекомендувати її людям з хронічними захворюваннями, особливо серцево-судинної системи. Заморозків не буває всього 2 місяці на рік (липень-серпень). Тому сюди краще їхати в травні-червні і вересні-жовтні, хоча багато ізольовані долини мають власний мікроклімат і при плануванні поїздки варто більше орієнтуватися на свідчення погодних інформерів.
Для нагір’їв півдня (Юньнань, Гуйчжоу і навколо) типовий м’який клімат з теплим літом і прохолодною зимою, заслужено вважається кращим в Китаї. Дощів тут випадає мало, а заморозки дуже рідкісні. У Куньміні, наприклад, стовпчик термометра практично ніколи не опускається до нульової позначки, але й не піднімається вище +30 ° С, тому їхати сюди можна цілий рік. Однак “природним обмежувачем” є дощі – з червня по вересень їх випадає більше 150 мм на місяць, тобто в середньому 14-15 дощових днів (85-90% від річної норми). Втім, вони не сильно заважають поїздкам, оскільки помірно спекотна погода, велика кількість районів з локальним мікрокліматом і всіляких свят дозволяють завжди вибрати найбільш оптимальний варіант. Пік сезону тут припадає на кінець квітня – початок червня і вересень – дощів відносно небагато і тепло.
Для південно-східних приморських районів Китаю (Гуансі-Чжуанський автономний район, Гуандун, Фуцзянь і Чжецзян) характерний субтропічний морський клімат з усіма витікаючими наслідками. Дощі випадають регулярно протягом усього року (пік припадає на травень-серпень, в середньому 16-18 “сирих” днів за місяць), літо печеня (з травня по вересень +24-31 ° С), зима коротка і відносно прохолодна (+ 15-21 ° С при 40-70 мм опадів на місяць). У самий розпал сезону дощів (липень-вересень) нерідкі тропічні тайфуни. Особливо “сирий” період триває між другою декадою червня і першою декадою липня, на які вже точно не варто планувати поїздку. Тому вибиратися сюди варто орієнтуючись на власні уподобання, піком ж сезону є весна й осінь, коли тепло і відносно (за місцевими мірками, звичайно) сухо.
На Хайнані клімат трохи більш рівномірний – перепади температур тут рідко перевищують 4-6 ° С, пік опадів припадає на травень-жовтень (15-16 дощових днів на місяць), тому, залежно від особистих переваг, варто вибирати або пізню осінь (жовтень -листопад), коли тепло і сухо (не більше 10 дощових днів на місяць), або весну (з березня по травень), коли помітно тепліше, але й більш сиро. Східна частина острова вважається “коридором тайфунів”, тому слід приділяти особливу увагу штормовим попередженням.
