Домінікана
Коста-дель-Амбар, північне узбережжя
Північніше Сибао, за хребтами Північної Кордильєри, розкинувся один з найпопулярніших туристичних районів країни – Коста-дель-Амбар (“Янтapний бepeг”). Цей район отримав свою назву через величезні покладів бурштину, а також за чудових пляжів регіону, що простягаються від Пуерто-Плата до бухти Мансанільо.
Головне місто регіону – Пуерто-Плата (Сан-Феліпе-де-Пуерто-Плата). На самому заході узбережжя, майже біля кордону з Гаїті, розташовано містечко Монте-Крісті, що славиться розкішною бухтою з спочиваючим на дні флотом іспанських галеонів, солоними озерами Лаго-Енріке і безліччю старих колоніальних будинків. Відразу за огороджувальними бухту кораловими рифами лежить острівна група Сьете-Ерманос (“Сім братів”), в сірому піску пляжів яких з листопада по лютий відкладають яйця великі морські черепахи.
Північно-східне узбережжя
Північно-східне узбережжя, що простягнулося від Кабрери до півострова Енганьо, порізане бухтами і рясніє прибережними островами. Ланцюги гірських хребтів, які перетинають всю країну, в цьому районі виходять до океану і обриваються в його води живописними грядами. Найбільш цікавим районом тут є півострів і затока Самана.
Півострів Самана
Тут, крім розкішної природи і чистих пляжів, безсумнівного уваги заслуговують національний парк Лос-Гаітісес (208 кв. Км) з печерами Сан-Габріель, Анхель, Арена та Лінеа, розкішні пляжі острова Кайо-Левантадо, морський заповідник Банко-де-Ла- Плата (тут, на мілині Сілвер-Бенк, в період з середини січня до середини березня збираються для розмноження горбаті кити), водоспади Ель-лимон і Ла-Фуенте-дель-Аміранте (“Адміральський водопад”), “Кришталева лагуна” на річці Баракоте, а також курортні міста Лас-Терренас, Лас-Галерас (місцеві пляжі вважаються одними з кращих в країні), Плайя-Боніта, Ель-Портільо і найкрасивіший пляж країни – Плайя-Рінкон. А сам затока Самана вважається одним з кращих місць на планеті для спостереження за китами – щороку, в період з 15 січня по 15 березня, тут збираються сотні і тисячі морських гігантів, що влаштовують справжні “шлюбні танці” у прибережних мілин (непогані умови для спостереження за морськими ссавцями є також у Кайо-Левантадо, Лас-Терренас або Лас-Галерас).
Кокосовий берег
Знаменитий “Кокосовий берег”, що тягнеться на 40 км в обидва боки від міста Ігуей, широко відомий курортами Пунта-Кана і Баваро, що вважаються кращими в Домініканській Республіці.
Південь і південний захід
Південне і південно-західне узбережжя країни, досить слабо поки освоєне туристами, являє собою чарівну суміш з тихих містечок, розкішних ландшафтів, буйної зелені і пустельних узбереж. Тут цікаві місто Бараона, лагуна Кабрал і дивовижний феномен “магнітної гори” (10 км від Кабрала), прісне озеро Лас-Марьяс з напрочуд чистою водою, Національний заповідник озера Енрікільо, “столиця домініканської бірюзи” – місто Баоруко, заповідник Харагуа, лагуна Ов’єдо (тут великі морські черепахи виводять потомство), острів Беата і, звичайно, десятки кілометрів чудових пляжів, багато з яких зовсім дики і пустельні.
Безліч гостей приваблюють і національні парки країни: Армандо-Бермудес, Дель-Есте і Лос-Айтісес.
Санто-Домінго
У місті безліч музеїв, найцікавішими з яких вважаються колоніальний музей Лас-Касас-Реалес в будівлі першого в Новому Світі Верховного суду (1513-1520 рр..), Який присвячений подорожам Колумба і іспанській культурі Нового Світу, першокласний Домініканський музей, розташований у колишньому будинку Ернана Кортеса Центр французької культури з багатою бібліотекою та виставкової галереєю, Музей дель-Рескато-субмарину в будівлі Лас-Атарасанас-Реалес (1518-1543 рр..) з прекрасною колекцією зброї, посуду, коштовностей і старовинних монет, знайдених на затонулих іспанського галеона , Будинок-музей одного із засновників Домініканської республіки – Хуана Пабло Дуарте, Музей Ла-Калета з підводним парком, Музей “Світ бурштину”, Музей королівського двору на вулиці Лас-Дамас, Музей нумізматики в будівлі Каса-де-ла-Монеда, Музей сучасного мистецтва, Музей історії та географії, Музей природи і т. д.
Не менш цікавий один з символів міста – величезний маяк Фаро-о-Колон (“Маяк Колумба”, 1992 р.), розташований на горбі в східній частині міста, в якому знаходиться мавзолей з білого мармуру c останками Колумба і музей, присвячений історії створення пам’ятника, а також відкриттю і завоюванню американського континенту.
- 1 січня – Новий Рік.
- 6 січня – Епіфанія (Хрещення).
- 21 січня – Богоматір де-Альтаграсія.
- 26 січня – День народження Дуарте.
- 27 лютого – День незалежності.
- березень-квітень – Великдень.
- 1 травня – День праці.
- кінець травня – початок червня – Свято Тіла Господнього.
- 16 серпня – День реставрації Республіки.
- 24 вересня – Богоматір де-лас-Мерседес.
- 6 листопада – День Конституції.
- 25-26 грудня – Різдво і Новий рік.
Починаючи з 15 грудня практично вся країна готується до Різдва і Нового року – ніхто не працює, всі місця в готелях заброньовані заздалегідь і зняти номер дуже важко, магазини та ринки заповнені народом, а на дорогах твориться справжнє стовпотворіння. Така ж картина спостерігається на Великдень – у цей час навіть закриваються багато розважальні установи.
Наприкінці лютого в Санто-Домінго проходить Карнавал – найяскравіший і улюблене свято в країні, паралельно супроводжуваний фестивалем “Кабарете Алегріа”, які проходять в однойменному місті. Напередодні Дня незалежності карнавали проводяться також у Санто-Домінго, Сан-Педро-де-Макорісі, Монте-Крісті, Самані, Сантьяго і Ла-Везі (всі неділі лютого). Наприкінці липня в столиці проводиться “Фестиваль Меренге”, у березні – історичне свято “Фієста Патриа”, в серпні – День заснування Санто-Домінго, “Культурний Фестиваль Пуерто-Плата” проводиться в червні, а в жовтні – “Фестиваль Пуерто-Плата “.
Свята на честь святих покровителів, які є у кожного села, відзначаються повсюдно і з великою вигадкою. Найбільш значні святкування проводяться в Сосуа (червень) і Сантьяго (липень), але загальна їх кількість таке, що практично щотижня десь та проходить який релігійний фестиваль.
З країни можна привезти різні вироби з дерева, кістки, бурштину, Ларімар (домініканської бірюзи), кераміки та шкіри, а також сигари, каву і ром “Імперіал”. Один з найпопулярніших сувенірів для європейців – барвисті мальовничі полотна в стилі “гаїтянська наїв” (їх можна купити на пляжі і на ринках).
Туристичні зони країни пропонують до послуг туристів численні бутіки і сувенірні магазини. У Санто-Домінго знаходяться найкрупніші комерційні центри, в яких можна придбати одяг, взуття інші товари місцевого і іноземного виробництва хорошої якості та за доступними цінами.
Торгуватися можна практично скрізь, крім супермаркетів. Найчастіше ціни для туристів спочатку завищені, тому зазвичай можна змовитися на половині первинної вартості товару.
Магазини
Працюють з 9.00 до 19.30 з понеділка по суботу. Супермаркети зазвичай відкриті з 8.00 до 22.00 з понеділка по суботу, в неділю – з 8.00 до 14.00.
Кулінарні традиції Домініканської Республіки побудовані на поєднанні європейських, африканських і місцевих рецептур. Основна риса її – широке використання бобів, бананів і інших овочів (зокрема екзотичних) в оригінальному поєднанні з м’ясними продуктами і рибою. При цьому велика кількість спецій, використовуваних в приготуванні страв, на перший погляд просто величезно, але це не так – всі прянощі витрачаються в міру і майже не “забивають” первинний смак продукту. Для смаження використовують банани тільки певного виду “платано” – зелені і достатньо тверді, сирими їх не їдять.
Страви і гарніри
Найбільш традиційними вважаються густий суп з м’ясом, рисом і овочами “асопао”, оригінальне рагу-асорті з м’яса, квасолі, рису, салату і смажених бананів “бандера” (повсякденна їжа домініканців, часто замінює собою всі блюда на столі), трохи схоже на нього по великій кількості інгредієнтів “сервісно”, запечені в бананових листах м’ясо з овочами “пастеле-ен-Охасі”, смажена свинина “пуерко-ен-Пуйя” або “пуерко-асадо”, знамените рагу з овочів і м’яса у всіляких комбінаціях – ” санкочо “, свинина-гриль із смаженими бананами і зовсім вже екзотика – цілком тушкована в ямі туша свині, тушкована з овочами і травами курка, рубець по-домініканський” монфонго “та ін
Як гарнір використовуються рис і червона квасоля у всіляких комбінаціях, маніок, пюре з лісових бананів з луком “мангу” і різні салати. Постійно на столі присутні коржики з маніока “касабе” (як звичайні, так і з різноманітними начинками) і “тостонес” – обсмажені шматочки бананів.
Морські продукти
Риба і дари моря, незважаючи на їх достаток і різноманітність, майже відсутні в традиційній домініканської кухні, але останнім часом вони все в більшій кількості з’являються в меню кафе і ресторанів. Найбільш популярні риба, смажена на рожні або решітці, риба обсмажена з кокосовою крихтою, риба в соусі з кокосового молока “песькадо-кон-коко”, різноманітні дари моря “маріскос”, краби в соусі “кангрехо гісадо”.