Гонконг
ГОНКОНГ (Сянган), Спеціальний Адміністративний район Гонконг, автономна територія в складі Китайської Народної Республіки. Розташований у Східній Азії на о.Гонконг (Сянгандао), о.Ляньтао (Даоюйшань) і 234 інших островах Південно-Китайського моря (недалеко від річки Чжуцзян), п-ов Цзюлун (Коулун) та прилеглої території на північ (Нові території) . З півночі межує з китайською провінцією Гуандун. Загальна берегова лінія 733 км. Площа території Гонконгу – 1092 кв. км. Адміністративний центр Вікторія (Сянган).
ПРИРОДА
Поверхня території переважно горбиста, що знижується на північ. Найвища точка – гора Таймошан (958 м.).
Клімат – тропічний мусонний, з прохолодною і сухою зимою (січень-березень), жаркими і дощовими навесні і влітку (квітень-вересень) і теплою, сонячною і сухою осінню (жовтень-грудень). Трапляються тайфуни. Середня температура: лютий +15°С, середня температура липня +28°С. Повітря в Гонконзі сильно забруднений в результаті господарської діяльності людини. Рослинність – тропічна, велика кількість квітів: орхідеї (90 різновидів), магнолії, азалії і т.д. Тварини: мешкають кабани, дикі свині, олені, мавпи-макаки та ін.
НАСЕЛЕННЯ
За оцінкою на липень 2004, у Гонконзі проживали 6855125 осіб. З них 14,2% – у віці до 15 років; 73,3% – від 15 до 64 років; 12,5% – від 65 років і старше. Середній вік населення – 39,4 року. Рівень народжуваності у 2004 оцінювався в 7,23 на 1000 жителів; рівень смертності – у 5,98 на 1000; рівень імміграції – в 5,24 на 1000. Приріст населення в 2004 становив 0,65%. Середня тривалість життя – 81,39 року (78,72 для чоловіків і 84,3 для жінок).
Гонконг – територія з одним з найвищих рівнів щільності населення в світі (6278 чоловік на кв.км.). Більшість жителів живуть в багатоповерхових міських будинках. Адміністративний центр Вікторія розташований на найбільш населеному острові Гонконг.
Більшість населення Гонконгу (95%) складають китайці; 1% – філіппінці, 1% – британці, решта – індійці, американці, малайзійці, австралійці, португальці, японці, канадці, німці та ін
Офіційними мовами в Гонконзі визнаються китайську та англійську. 80% населення розмовляє на південнокитайському кантонському діалекті, одна третина жителів вільно володіють англійською.
Більшість віруючих китайців Гонконгу сповідує традиційні китайські вчення – конфуціанство, буддизм і даосизм. 10% населення – християни. Є також мусульмани, індуси, сикхи.
Управління
До 1997 Гонконг був володінням Великобританії, 1 липня 1997 був повернений Китаю й одержав статус спеціального адміністративного району КНР. Основний закон для території був схвалений Національним народним конгресом КНР в березні 1990 і заснований на принципі «одна країна – дві системи», тобто на збереженні двох різних економічних і юридичних систем в рамках єдиної китайської держави. Входячи до складу КНР, Гонконг володіє значною автономією, володіючи власними законами, правовою, фінансовою, митною та еміграційною системами, а також правом участі в міжнародних організаціях. У віданні центрального уряду КНР знаходяться оборона і дипломатичні зв’язки.
Мова у Гонконгу – Сянгані (КНР)
Офіційна мова – китайська, населення використовує в основному кантонскій діалект, а також діалект “хакка” (поширений в провінціях Фуцзянь і Гуандун). Широко використовується і англійська мова (часто багато слова сильно спотворюються і набувають характерне звучання).
Представлені практично всі основні релігії.
Кухня Гонконгу
У Гонконгу встерчаются ресторани всіх основних кулінарних шкіл Китаю – Шаньдунськой, Сичуаньській, Гуаньдунской, Цзянсу і Чженцянской (часто об’єднують в одну “яньчжоускую” школу). У шаньдунської кухні важливе місце займають супи і страви з морепродуктів, при цьому в місцевих стравах набагато меньшн жирів. Сичуаньськая кухня славиться гостротою і екзотичністю своїх страв. Страви гуаньдунской кухні відрізняються приготуванням тільки зі свіжих продуктів і менш гострі. У Шанхаї, провінціях Цзянсу і Чженцзян, поширене приготування на пару і повільному вогні і ретельне сохранінеіе природного смаку продукту. У свою чергу ці кулінарні школи поділяються на 20 кулінарних стилів – пекінський, шанхайський, хенаньськая, Хубейського, мусульманський, вегетаріанський і т. д. Крім того, існує безліч місцевих кухонних шкіл, в яких безліч самостійних рецептур і методів приготування. Єдино, що відрізняє саме гонконгські ресторани будь-який з шкіл від їх “материкових прабатьків”, так це більш широке використання риби та морепродуктів, а також велике адаптація багатьох страв до звичок та уподобань гостей з інших регіонів світу.
Для китайської кухні характерні надзвичайно ретельно підібрані між собою, причому часто в дуже незвичайних поєднаннях, інгредієнти, причому зачение мають всі параметри, адже саме тонке сечетаніе властивостей продукту, як тут вважають, і надає страві його смак.
Всі продукти обов’язково ретельно обробляються, на що йде до третини загального часу приготування страви. Вся теплова обробка (продукти в сирому вигляді практично не використовуються, навіть овочі) проводиться дуже швидко, при цьому кожен компонент страви обробляється окремо. Зазвичай всі компоненти дуже дрібно нарізаються і обов’язково використовуються різні прянощі, спеції і соуси, яких налічується більше трьохсот. Всі страви діляться на повсякденні (дуже прості), святкові (складають меню більшості ресторанів) і парадні (вишукані і досить дорогі).
Різноманітні каші з рису, гаоляна, кукурудзи або проса використовують і як замінник хліба, так і як основний “носій” для інших страв. Соя, основний замінник м’яса на китайському столі, йде і на приготування масла, соєвого молока, солоної пасти із сої, сиру “доуфу” і численних соусів. Не менш популярні і вироби з борошна і тіста – десятки різновидів локшини і вермішелі, коржики і хлібці, пельмені і равіолі, пампушки “маньтоу” і пиріжки “баоцзи”, “вонтони” та численні вироби “в клярі”. Величезну роль відіграють овочі, які в різних комбінаціях подають до багатьох страв, а також маринують, солять у соєвому соусі, квасять і сушать. Особливою популярністю користуються молоді пагони бамбука (подають у вареному вигляді, гарнірах і як самостійну закуску), всіляка капуста, батат, картопля, редька різних сортів, зелена цибуля-батун, часник, томати, перець, шпинат і зелені стручки квасолі. М’ясо використовується значно рідше. Найбільш широке застосування знаходять свинина і м’ясо птиці, а також риба і морепродукти, знову-ж піддаються особливій обробці. Молоко та кисломолочні продукти майже не використовуються.
Найпоширеніший напій – зелений чай, який п’ють дуже гарячим і майже без цукру. Налічується величезна кількість сортів зеленого чаю, вирощуваних в різних провінціях, кожен з яких володіє особливим кольоровим набором і ароматом. Чорний чай п’ють тільки національні меншини. Китайська чайна церемонія “гунфу-ча” по складності ритуалу може посперечатися зі знаменитої японської.
Горілка є традиційним напоєм, але зазвичай вона настоюється на різних інгредієнтах, незвична на смак і має специфічний запах, хоча і досить міцна. Дуже широко поширене світле і міцне рисове пиво – досить дешеве і якісне. Кращими сортами вважаються “Циндао” та “У сін”.
Звичаї та традиції
Ознакою поваги вважається брати і подавати небудь обома руками. Червоний колір вважається кольором злоби і ненависті, тому використовувати його в листуванні не рекомендується. Білий – колір смерті, зелений – колір невірності, тому при виборі одягу це теж слід враховувати. Не рекомендується вживати цифру “4” у всіх її комбінаціях (слово “сі”, яким позначається це число, співзвучно слову “смерть”).
Банки та обмін валют
Гонконгський долар (міжнародне позначення – HKD, всередині країни-HK $), рівний 100 центам, жорстко прив’язаний до долара США. В обігу знаходяться банкноти в 10, 20, 50, 100 і 500 HK $ чотирьох різних зразків, а також монети номіналом в 10, 20 і 50 центів.
Більшість банків працює з понеділка по п’ятницю з 9.00 до 16.00-17.00 з обідньою перервою з 13.00 до 14.00 і по суботах з 9.00 до 12.30-13.00.
Ніяких валютних обмежень у Гонконгу не існує, вільно продається і купується будь-яка валюта, хоча при купівлі за гонконгські долари можна отримати ряд переваг за ціною і знижкам. Обміняти валюту можна в обмінних пунктах у банках (зазвичай найвигідніший курс), аеропорту, великих магазинах і в більшості готелів. Всюди приймаються кредитні картки і дорожні чеки, мережа банкоматів дуже обширна.